Слов’янський оберіг – Народження Світів
На цій древній магічній трипільській тарілці зображене Вселенське народження Світів – Прави, Яви та Нави. З усіх світів Яв для нас є середовищем рідним, та звичним. Це світ смертних, коли сюди потрапляють душі, вони, вбравшись у плоть, напряму перестають контактувати з Навним та Правним світом, виконуючи свою функцію на цій землі. Однією з цілей буття є плекання та виховання душ, та на прикладі суворого життя, створення з них істот, що будуть подібними до Богів.
До утворення світу Яви, існували тільки світи Прави та Небесні світи Нави. Світла Нав називається Слав (ще її кличуть Блакитною країною та Сваргою Небесною), а темна – Пекло. Сьогодні світи Нави для нас тільки «Країна снів». Світ Нави містить у собі більш багатомірні місця та реальності, аніж Явний світ. На початку Нав була єдина, але внаслідок постійних протистоянь між Світлими та Темними силами, усі темні світи були відділені од світлих та розміщені нижче світу Яви. Нав поєднує між собою декілька світів. Люди дали їм назви: ефірний, астральний та ментальний, проте ці назви не дають точного розуміння світів Нави. Ефірному світові більше пасує назва «дзеркальний», бо Явний світ відображається в ньому як у воді. Він є різновидом реального світу, подібні до людей істоти населяють його. Вони можуть бачити нас зі свого світу, бо більш тонкий світ проникає у більш щільний.
Прав – це найвищий світ з усіх можливих. Його населяють наші Світлі Боги. Вхід до нього Темним Богам та злим сутностям заборонений. Тільки найсвітліші душі можуть потрапляти у це досконале місце. Світлі Боги керують всіма світами та встановлюють закони, що діють в усьому Всесвіті. Вони стосуються фізичних законів, правил Світобудови, світів Яви та Нави. У Прав потрапляють тільки чисті Духом. Аби наповнюватися силою, відправляється дух з Прави у подорож до інших світів. Для цього й була створена душа та різні тіла. Коли він наповниться силою, то повернеться назад до Прави, творити нові світи. Так розширюється простір Прави, а з ним увесь Всесвіт.
Яв, Нав та Прав – основні поняття у філософії слов’ян-язичників, триглав усього створеного Світу. Ці три сторони буття, три світи, що розділені поміж собою невидимими кордонами, водночас існують разом неподільно. Живучи в Явному світі, людина іде шляхом духовного розвитку та після смерті, тобто переходу у інший світ, потрапляє у Нав або у Прав.
Деякі «дослідники», що дуже поверхнево вивчали слов’янські вірування та філософію, стверджують, що Нав страшне, або навіть жахливе місце. Проте це зовсім не так, бо вони й смерть називають злом. Насправді ж, Нав не може бути лихим та жахливим місцем, бо у ній живуть душі наших пращурів й сюди ми прийдемо, після того, як позбудемося фізичної оболонки. Нав дуже світле місце, що поступається своєю досконалістю та красою можливо лише Правному світові, де живуть наші рідні Боги. Злим та страшним місцем, куди краще не потрапляти є Пекло – підземний вогняний світ, де панують Чорні Боги.
Усі три світи мають взаємний вплив , те, що відбувається в Явному світі, обов’язково матиме відображення в Навному. Тому, коли ми робимо щось погане у цьому світі, навіть незважаючи на те, що його називають ілюзорним мороком , наслідки вплинуть на Навний світ, що в свою чергу відобразиться в світі Правному, та навпаки. Нав – світ духів, він набагато ширший та багатошарові ший за світ Явний, він поряд з нами, усюди, в цій та інших реальностях. Люди, що можуть бачити духовним зором іноді помічають Нав, що проступає крізь Явний світ та стає видимою. Також треба зауважити, що найвищою метою кожного слов’янина, його сенсом життя є духовний розвиток, в наслідок якого він потрапить у Правний світ, аби розірвати коло безкінечних перероджень у світі Явному.
