Тризуб – Священний знак Триєдності проявів і сил Всевишнього у Світобудові, що вшановується у ведичній традиції та її відгалуженнях. Він був родовим геральдичним знаком трипільських, арійських, скіфських, сарматських, слов’янських княжих династій, а також Рюриковичів у Київській Русі та Гедиминовичів у Великому Литовському Князівстві.
Тризуб є символом триєдності світу, що у слов’янському світогляді називається просто і ємко – Триглав. Першим у Великому Триглаві стоїть Сварог, що створив наш Всесвіт. Сварог – Творець та законодавець, що дав людям вогонь, моральні норми та сім’ю. Другим у Триглаві йде Перун, син Сварога. Він був провідником людей у світ Правди. Жити у правді! Воїни-захисники вважали його своїм покровителем.
Священним обов’язком кожного слов’янина було захищати свою землю та свій Рід, загиблі потрапляли до царства Перуна, де потім жили вічно. Третій з великого Триглаву – Бог Святовит, теж Сварожич. Він був покровителем Неба та Світла. Його задача – берегти Всесвіт, наповнюючи його енергіями руху та розвитку.
Тризуб – символ честі та правди давньослов’янського світу, знак величі Прави, прабатьків та всеохоплюючої духовної влади.
